От, знаєте, сидите ви в офісі на Подолі, за вікном дощ, а думки — про затишну кав’ярню чи, ще краще, про власний диван, де можна працювати. І тут спадає на думку: а чи можу я взагалі вимагати дистанційну роботу? Чи це лише мрії, чи закон на моєму боці? Тож давайте розбиратися. Бо питання це — не просто забаганка, а реальна потреба для багатьох. Особливо після тих часів, коли весь світ, здається, пересів за ноутбуки вдома.
Що таке дистанційна та надомна робота?
А почнемо, мабуть, з основ. Бо часто люди плутають дистанційну роботу з надомною. І я, до речі, колись теж думав, що це одне й те саме. Але ж ні! Дистанційна робота — це коли ти працюєш звідки хочеш: хоч із дому на Оболоні, хоч із кав’ярні біля Золотих воріт. Головне — результат, а не місце. Надомна ж — це коли ти прив’язаний до певного місця, зазвичай дому, і там виконуєш роботу.
Ось, наприклад, у 2020 році, коли все закрилося, багато хто спробував дистанційну роботу. І що цікаво? Деякі компанії досі дозволяють так працювати, а інші — нізащо. Чому так? Бо закон у нас, скажімо так, дає можливості, але не все так просто.
За Кодексом законів про працю (КЗпП), дистанційна робота офіційно регулюється з 2020 року. Тоді внесли зміни, щоб усе було чітко. Працівник може попросити перевести його на дистанційку, але роботодавець не завжди зобов’язаний погоджуватися. І тут починаються нюанси.
Чи є право вимагати дистанційну роботу?
От уявіть: ви приходите до шефа і кажете: “Хочу працювати з дому!” А він вам: “Ні, у нас офісна культура!” І що робити? Законодавство, власне, не дає працівнику прямого права вимагати дистанційну роботу. Це більше як прохання. Але є винятки.
Наприклад, якщо у вас є вагома причина — скажімо, здоров’я чи сімейні обставини, — роботодавець має принаймні розглянути ваше прохання. А ще є категорії працівників, яким відмовити складніше: вагітні, батьки дітей до 3 років, люди з інвалідністю. Знаєте, якось бачив ситуацію: дівчина на Позняках просила дистанційку через дитину, і їй пішли назустріч. Але це, певною мірою, залежить від компанії.
Але ж чи може роботодавець просто сказати “ні” і все? Може. Бо КЗпП не зобов’язує його переводити вас на дистанційку без вагомих причин. Хоча… якщо ви доведете, що офісна робота створює вам серйозні незручності, можна спробувати домовитися.
Трудові права домашніх працівників
До речі, якщо вже заговорили про права. Працівники на дистанційці чи надомній роботі мають ті ж права, що й офісні. Це важливо! Зарплата, відпустка, соціальні гарантії — усе це зберігається. І ще одне: роботодавець не може просто так вас звільнити через те, що ви попросили працювати з дому. Це вже пахне дискримінацією.
Ось приклад:
- Зарплата. Не можна платити менше лише тому, що ви не в офісі.
- Графік. Ви маєте право на обідню перерву, навіть якщо працюєте з дому.
- Техніка. Роботодавець, за законом, має забезпечити вас усім необхідним. Хоча, знаєте, часто компанії кажуть: “Користуйся своїм ноутбуком”. І це вже сіра зона.
Якось чув історію: один хлопець із Дніпра працював дистанційно, а йому намагалися не оплачувати надгодини. Він поскаржився до інспекції праці — і знаєте що? Компанія виплатила все до копійки. Тож свої права треба знати.
А що, якщо роботодавець відмовляє?
Ну, припустимо, ви попросили дистанційку, а вам відмовили. Що далі? І чи варто йти на принцип? По-перше, поговоріть із керівником. Спокійно, без наїздів. Поясніть, чому вам це потрібно. Наприклад, довга дорога до офісу на Лівобережній забирає 2 години щодня. Або вдома продуктивніше.
Якщо не виходить, перевірте трудовий договір. Там може бути прописано, що дистанційна робота можлива за згодою сторін. І ще одне — зверніться до профспілки, якщо вона у вас є. Хто б міг подумати, але профспілки іноді реально допомагають.
А ще є такий момент: якщо ви відчуваєте, що відмова — це якийсь тиск чи мобінг, можна звернутися до інспекції праці. Але це, скажімо так, крайній захід. Бо відносини з роботодавцем після цього можуть зіпсуватися.
Роботодавцям приготуватися до штрафів за мобінг
До речі, про мобінг. Це коли на вас тиснуть, принижують чи створюють нестерпні умови. І знаєте що? Відмова в дистанційній роботі без обґрунтування може бути розцінена як мобінг. Особливо якщо ви, наприклад, маєте медичні показання.
За даними юристів, у 2023 році в Україні було кілька гучних справ, де працівників штрафували за подібне. Наприклад, одна компанія в Одесі отримала штраф на 67 тисяч гривень за те, що відмовила працівнику з інвалідністю у дистанційній роботі без пояснень. Тож роботодавцям варто бути обережними.
Ось таблиця, щоб було зрозуміліше:
| Ситуація | Можливі наслідки для роботодавця |
|---|---|
| Відмова без причини | Скарга до інспекції праці, штраф |
| Мобінг через відмову | Судовий позов, компенсація працівнику |
| Незабезпечення технікою | Штраф до 10 мінімальних зарплат |
Які гарантії зберігаються під час війни?
А тепер про війну. Бо це, власне, змінило багато. Під час воєнного стану в Україні з’явилися спрощені трудові відносини. Це коли роботодавець може швидше змінювати умови роботи. Але! Права на дистанційну роботу ніхто не скасовував.
Наприклад, якщо ви живете в зоні бойових дій або десь у прифронтовій зоні, роботодавець має більше підстав погодитися на дистанційку. Хоча… буває, що компанії кажуть: “У нас немає технічної можливості”. І це, знаєте, часто відмовка.
Цитата від юриста Анни Коваль із Києва: “Працівник має право попросити дистанційну роботу, якщо це не шкодить компанії. А роботодавець мусить обґрунтувати відмову. Інакше це порушення”.
Поради для працівників: як домогтися дистанційної роботи
І ще одне. Якщо ви твердо вирішили працювати з дому, ось що можна зробити:
- Поговоріть із керівником. Поясніть, чому вам це потрібно. Наприклад, економія часу чи краща продуктивність.
- Пропонуйте компроміс. Наприклад, 3 дні вдома, 2 в офісі.
- Зберіть аргументи. Покажіть, що ви так само ефективні.
- Зверніться до юриста, якщо справа дійшла до конфлікту.
А ще, знаєте, важливо не перегнути палку. Бо якщо ви будете надто наполегливі, це може виглядати як ультиматум. А це рідко працює.
І що в підсумку?
Отже, чи може працівник вимагати дистанційну роботу? Прямо вимагати — ні. Але попросити, обґрунтувати й домовитися — цілком. Закон дає можливості, але багато залежить від компанії та вашої ситуації. І ще одне: не бійтеся відстоювати свої права. Бо, знаєте, іноді роботодавці просто перевіряють, наскільки ви готові наполягати.
А ви як думаєте? Може, у вас є своя історія про дистанційку? Чи, може, ви вже працюєте з дому біля тієї кав’ярні з зеленою вивіскою?
Слово редактора: Ця стаття — не просто набір фактів. Це спроба розібратися в темі так, ніби ми сидимо з вами за кавою і просто балакаємо. Бо дистанційна робота — це не лише про закон, а й про те, як ми хочемо жити.
Вас можуть зацікавити інші статті:
• Яке місто України буде найбезпечнішим у 2026-2027 роках: поради та прогнози